‹ Назад

Внутрішньо переміщені особи Луганської області та працівники Біловодської селищної військової адміністрації приєдналися до заходу, присвяченого вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років і масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

 

Подія відбулась у Рівненській обласній бібілотеці. Спікери провели паралель двох важких для України періодів: двох геноцидів проти українського народу – Голодомору та російсько-української війни.

На жаль, історія повторюється.

Юзеф Мойсейович Нікольченко - заслужений працівник культури України, доцент кафедри культурології та інформаційної діяльності Маріупольського державного університету розповів, що росія знову повторює страшні злочини проти українців, руйнуючи цивільну інфраструктуру, школи, лікарні, житлові будинки, вбиваючи та катуючи мирних жителів. В своїй презентації він відмітив голодомор в Маріуполі в 1932-33 роках. Розказав про те, що прийшлося пережити його родині в 2022 році.

Історія маріупольчанки Марини Фесенко сколихнула всю аудиторію. Під час окупації були голодні і люди, і тварини.

Молода мама з Маріуполя Ірина Сумятіна розповіла як три доби добиралася з двома дітьми. Як рахували печиво, щоб вистачило.

Наталія Мирославівна Гавриш - старша наукова співробітниця Рівненського обласного краєзнавчого музею, відмітила, що голодомор здійснило керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці.

Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів.

В знак пам’яті і як вияв скорботи за загиблими, присутні вшанували хвилиною мовчання.